. : ћ≈Ќё : .

—¬≤“ “¬ј–»Ќ

——ј¬÷≤

—савц≥ (Mammalia) Ч клас хребетних тварин, ¤к≥ характеризуютьс¤ на¤вн≥стю молочних залоз, ¤к≥ виробл¤ють молоко дл¤ вигодовуванн¤ малеч≥, волосс¤ або хутра, а також ендотерм≥чного або теплокровного т≥ла. ѕерша ознака ¤ку вважають б≥льш наочною, не завжди п≥дходить до класу ссавц≥в. Ќав≥ть вз¤ти голубого кита волос¤ний покрив Ї у ¤кого т≥льки два перш≥ м≥с¤ц≥ на нижн≥й губ≥. ћозок керуЇ д≥¤льн≥стю ендотерм≥чноњ та кровоносноњ систем, ¤ка включаЇ до себе чотирьохкамерне серце. ƒо ссавц≥в належить близько 5500 вид≥в, ¤к≥ розпод≥л¤ютьс¤ на 1200 родiв, 152 с≥м'њ та 46 р¤д≥в. ’оча ц¤ р≥змномањтн≥сть залежить в≥д вживаноњ системи класиф≥кац≥њ. —савц¤м протисто¤ть птахи, риби, плазуни та земноводн≥. —савц≥, здаЇтьс¤, поход¤ть в≥д цинодонт≥в на прик≥нц≥ тр≥асового пер≥оду. ѕершими ссавц¤ми були багатогорбов≥, ¤к≥ вимерли в к≥нц≥ крейдового пер≥оду, та однопрох≥дн≥, наприклад, Їхидна (дек≥лька вид≥в ≥снують дос≥). ¬ юрскькому пер≥од≥ з'¤вились пантотер≥њ (також вимерли в к≥нц≥ крейдового пер≥оду), в≥д ¤ких поход¤ть справжн≥ зв≥р≥, Theria. ѕерш≥ перспективи дл¤ ссавц≥в по¤вилис¤ в пелеоцен≥ коли динозавр≥в уже не було ≥ св≥т рептил≥й зак≥нчивс¤, а ссавц≥ завд¤ки своњм маленьким розм≥рам вижили. та, нажаль, вершина була зан¤таЕ птахами .“а згодом ссавц≥ за¤вили про себе ≥ в мор≥ ≥ на земл≥ .¬они розвилис¤ до розм≥у г≥ганта, стали неперевершеними мисливц¤ми ≥ Е запанували над «емлею

ѕ“ј’»

ѕтахи (Aves) Ч клас тварин. явл¤ють спец≥ал≥зовану г≥лку хребетних, що поход¤ть в≥д мезозойських Ч юрських Ч плазун≥в (най≥мов≥рн≥ше, динозавр≥в або псевдозух≥й). “≥ло обт≥чноњ форми, вкрите п≥р'¤м (кр≥м окремих голих д≥л¤нок Ч аптер≥й). –озм≥ри р≥зноман≥тн≥: маса в≥д 1.6 г (кол≥бр≥-джм≥ль) до 90 кг (страус африканський). ѕередн≥ к≥нц≥вки перетворились на крила. —келет м≥цний ≥ легкий, к≥стки пневматичн≥, характерна на¤вн≥сть грудини з к≥лем, череп з одним потиличним виростком, кровоносна система маЇ 2 кола кровооб≥гу, серце чотирикамерне з одною правою дугою аорти, у сучасних птах≥в зуб≥в немаЇ, щелепи покрит≥ роговими ножнам Ч њх функц≥онально зам≥щуЇ дзьоб. ’арактерною особлив≥стю травноњ системи Ї на¤вн≥сть складного шлунка Ч залозистого ≥ м'¤зового, а у де¤ких Ч вола. Ўк≥ра позбавлена залоз, за вин¤тком куприка. ƒихальна система складаЇтьс¤ з губчастих легень ≥ пов≥тр¤них м≥шк≥в. ќргани вид≥ленн¤ Ч вторинн≥ нирки, в≥д ¤ких в≥дход¤ть сечоводи, що в≥дкриваютьс¤ в клоаку. —татевий апарат самц≥в Ч парн≥ с≥мТ¤ник ≥ с≥мТ¤пров≥д, самок Ч непарний л≥вий ¤Їчник. «апл≥дненн¤ внутр≥шнЇ. –озмножуютьс¤ в≥дкладанн¤м ¤Їць. «а характером розвитку пташен¤т розр≥зн¤ють виводкових птах≥в та нагн≥здних птах≥в. —татева зр≥л≥сть настаЇ у 2-9 м≥с¤ц≥в. ∆ивл¤тьс¤ ¤к рослинною, так ≥ тваринною њжею. ƒл¤ багатьох птах≥в характерн≥ сезонн≥ м≥грац≥њ (див. м≥грац≥¤ тварин) Ч перельоти. ѕтахи в≥д≥грають велику роль у житт≥ людини; багато з них Ч родоначальники св≥йських птах≥в, в≥д ¤ких одержують мТ¤со, ¤йц¤, пух; велика к≥льк≥сть птах≥в Ї мисливсько-промисловими. ѕтахи займають значне м≥сце в б≥оценозах, знищують велику к≥льк≥сть комах та ≥н. др≥бних тварин, зокрема шк≥дливих, за певних умов де¤к≥ види птах≥в можуть сам≥ завдавати шкоди, видзьобуючи щойно вис≥¤не нас≥нн¤ тощо. ¬≥домо бл. 8600 сучас. вид≥в, пошир. всесв≥тньо; на ”. Ч бл. 360.  лас под≥л¤ють на два п≥дкласи: ¤щерохвостих або стародавн≥х (Archaeornithes), та справжн≥х, або в≥¤лохв≥стих (Neornithes), з 30 р¤дами, серед ¤ких найв≥дом≥ш≥: п≥нгв≥нопод≥бн≥, трубконос≥, пел≥канопод≥бн≥, лелекопод≥бн≥, горобцепод≥бн≥, зозулепод≥бн≥ та ≥нш≥. ¬ид≥л¤ють позбавлених польоту безхребетних, наземних (Ratitae), п≥нгв≥н≥в, водних (Natantes), а також добре л≥таючих хребетних, Carinatae, ¤к≥ мають добре розвинений к≥ст¤ний. Ќаука, що вивчаЇ птах≥в, наз. ќрн≥толог≥¤.

–»Ѕ»

–иби - надклас в тип≥ ’ордових. « огл¤ду на те, що риби Ї пол≥фел≥тичним таксоном (тобто таксоном, члени ¤кого мають р≥зне походженн¤), а також на великий спектр часом взаЇмовиключаючих анатом≥чних та ф≥з≥олог≥чних особливестей орган≥зм≥в представник≥в цього надкласу, загальне визначенн¤ його Ї досить поширеним. Ќайб≥льш узагальненим формулюванн¤м пон¤тт¤ "риба" в б≥олог≥чному сенс≥ Ї таке: –иба - це екзотерм≥чний представник типу ’ордов≥, що живе переважно в вод≥, у ¤кого на¤вний череп та з¤бра на прот¤з≥ всього житт¤, ≥, в раз≥ на¤вност≥ к≥нц≥вок, вони представлен≥ плавц¤ми (часом видозм≥неними).  ≥стков≥ риби (Osteichthyes), за застар≥лою (традиц≥йною) класиф≥кац≥Їю, клас риб, под≥л¤вс¤ на п≥дкласи (зараз класи) лопастеперих (Sarcopterygii) ≥ променеперих (Actinopterygii) риб. «а сучасною класиф≥кац≥Їю представники групи разом ≥з чотириногими складають кладу Euteleostomi. √рупа охоплюЇ близько 18 тис. вид≥в (95 % в≥д загальноњ к≥лькост≥ вид≥в риб). ” хребт≥ переважаЇ к≥сткова тканина, т≥льки у прим≥тивн≥ших вид≥в хр¤щовий скелет на вапн¤ков≥й основ≥. ѕредставники парн≥ к≥нц≥вки (плавники). –от цих риб утворений хапаючими щелепами ≥з зубами, з¤бра розташован≥ на з¤брових дугах з внутр≥шньою скелетною опорою, н≥здр≥ парн≥. ’р¤щов≥ риби (Chondrichthyes) Ч клас хребетних. ¬≥дом≥ ≥з середнього девону. ƒовжина в≥д 6 см до 20 м.  ≥ст¤к хр¤щовий, часто затверд≥лий (обвапнований). “≥ла хребц≥в ≥ ребра Ї або в≥дсутн≥. Ўк≥рних к≥сток немаЇ. Ћуска, ¤кщо Ї, плакоњдна. Ћопаст≥ плавц≥в п≥дтримуютьс¤ еластиновими нитками. 5Ч7 з¤брових щ≥лин, що в≥дкриваютьс¤ назовн≥, в де¤ких 4 щ≥лини, прикрит≥ шк≥рною складкою. ѕлавального м≥хура немаЇ.  ишк≥вник з≥ сп≥ральним клапаном; в серц≥ Ї артер≥альний конус. јнальний ≥ сечостатевий отвори б≥л¤ основи черевних плавц≥в. «апл≥дненн¤ внутр≥шнЇ. —татев≥ органи в самц≥в (птеригопод≥њ) парн≥, розвиваютьс¤ з черевних плавц≥в. ∆ивородн≥ (р≥дко), ¤йцеживородн≥ або в≥дкладають велик≥ ¤йц¤. ќсмотичний тиск внутр≥шнього середовища в хр¤щових риб забезпечуЇтьс¤ головним чином за рахунок сечовини, розчиненоњ в кров≥. ѕорожнинн≥ р≥дини г≥пертон≥чн≥ стосовно навколишнього середовища. ѕри перенесенн≥ хр¤щових риб в пр≥сну воду осмотичний тиск кров≥ й ≥нших порожнинних р≥дин падаЇ ≥ вони швидко гинуть. ѕр≥сноводн≥ хр¤щов≥ риби дл¤ збереженн¤ високого осмотичного тиску вид≥л¤ють велику к≥льк≥сть моч≥. 2 сучасних п≥дкласи Ч пластинчатоз¤бров≥ ≥ суц≥льноголов≥; близько 140 сучасних род≥в ≥ близько 630 вид≥в. ∆ивуть в мор≥ (к≥лька вид≥в Ч у пр≥сних водах).

ѕЋј«”Ќ» “ј «≈ћЌќ¬ќƒЌ≤

ѕлазуни або рептил≥њ (лат. Reptilia) Ч традиц≥йний клас хребетних таврин, частина клади зауропсид≥в. ѕредставники класу не створюють клади ≥ тому сучасн≥ кладистичн≥ класиф≥кац≥њ не розгл¤дають плазун≥в ¤к окремий таксон, хоча зг≥дно ≥ншим класиф≥кац≥¤м в≥н ще не в≥дм≥нений. ѕредставники групи Ч холоднокровн≥ тварини з розм≥рами т≥ла в≥д дек≥лькох сантиметр≥в до 10 м. «емноводн≥ або амф≥б≥њ (Amphibia) Ч найменший за к≥льк≥стю вид≥в (3-4 тис¤ч≥) клас хребетних. ¬ ”крањн≥ Ї 17 вид≥в. ÷е фактично перш≥ наземн≥ хребетн≥, котр≥, щоправда, ще не зовс≥м порвали з вод¤ним середовищем, у процес≥ ≥ндив≥дуального розвитку вони проход¤ть вод¤ну личинкову стад≥ю, на ¤к≥й мають з¤бра, а дорослими, ¤к додатковий орган диханн¤ використовуЇтьс¤ гола, покрита слизом шк≥ра. ѕроцес перетворенн¤ личинки на дорослу ≥стоту називаЇтьс¤ метаморфозом. –озмножуютьс¤ у вод≥. “ак само ¤к риби ≥ рептил≥њ, вони продовжують рости прот¤гом всього житт¤, ≥ не можуть п≥дтримувати температуру т≥ла в≥дм≥нною в≥д температури навколишнього середовища. «емноводн≥ виникли не менше 300 млн. рок≥в тому ≥ за час ≥снуванн¤ одержали широке поширенн¤ Ц м≥сц¤ њхнього мешканн¤ надзвичайно р≥зноман≥тн≥, д≥апазон пристосуванн¤ до умов дуже широкий. —учасн≥ земноводн≥ м≥ст¤ть у соб≥ три р¤ди: безногих, хвостатих ≥ безхвостих тварин, ≥з ¤ких тут ви можете бачити жабу с≥ру, жабу ставкову й озерну. ”с≥ земноводн≥ корисн≥, тому що харчуютьс¤ комахами, серед ¤ких багато шк≥дник≥в с≥льського господарства. Ѕагато хто з них Ї об'Їктом промислу. ∆аби широко використовуютьс¤ у вс≥х лаборатор≥¤х св≥ту. ¬д¤чн≥ досл≥дники поставили њм пам'¤тники у ѕариж≥ та “ок≥о. ѕершими космонавтами серед хребетних також були жаби.

Ѕ≈«’–≈Ѕ≈“Ќ≤

Ѕезхребетн≥ (лат. invertebrata) Ч численна група тварин, що не мають хребта. ¬ведене ∆. Ѕ. Ћамарком на початку 19 ст. д≥ленн¤ царства тварин на безхребетних ≥ хребетних не маЇ систематичного значенн¤ (оск≥льки роз'ЇднуЇ Їдиний тип хордових, не вс≥ представники ¤кого мають хребет), проте широко прийн¤то. ќб'Їм ≥ таксоном≥чний ранг багатьох груп безхребетних остаточно не встановлен≥ (наприклад, приймають в≥д 1 до 5Ч7 тип≥в простих, дискус≥йна система черв'¤к≥в ≥ т. д.). «азвичай вид≥л¤ють 16Ч23 типи безхребетних, ≥нод≥ б≥льше. ƒо безхребетних в≥днос¤ть типи найпрост≥ших, губок, кишковопорожнинних, голкошк≥рих, молюск≥в, к≥лька тип≥в нижчих черв'¤к≥в (сколецид), к≥льчастих черв'¤к≥в, членистоногих ≥ р¤д ≥нших, всього до 1Ч2 млн. вид≥в тварин, тод≥ ¤к тип хордових, що включаЇ п≥дтип хребетних, нал≥чуЇ всього бл. 45 тис. вид≥в. ¬важають, що число вид≥в безхребетних може бути значно б≥льшим. Ќайчисленн≥ш≥ серед безхребетних членистоног≥, основну масу вид≥в ¤ких складають комахи. “очний час виникненн¤ безхребетних не встановлено, хоча в≥домо, що найпрост≥ш≥ ≥снували ще в докембр≥њ (1,5Ч 2 млрд. рок≥в тому, а можливо ≥ ран≥ше). ¬≥д однокл≥тинних (найпрост≥ших), мабуть, бл. 1 млрд. рок≥в назад п≥шли багатокл≥тинн≥. ѕрипускають, що пром≥жною ланкою м≥ж ними були колон≥альн≥ найпрост≥ш≥. ” кембр≥њ вже ≥снували представники багатьох тип≥в безхребетних. ¬ажливим моментом в еволюц≥њ безхребетних був перех≥д в≥д рад≥альноњ (кишковопорожнинн≥) до двосторонньоњ (б≥латеральноњ) симетр≥њ, ¤ка характерна дл¤ б≥льш високоорган≥зованих безхребетних. ¬ищ≥ безхребетн≥ волод≥ють вторинною порожниною т≥ла (целомом): саме целом≥чн≥ безхребетн≥ дали початок, ¤к вважають, першим хордовим тваринам. «авд¤ки вин¤тков≥й численност≥ ≥ р≥зноман≥тност≥ форм, безхребетн≥ освоњли вс≥ б≥отопи «емл≥ ≥ грають найважлив≥шу роль в круговорот≥ речовини ≥ енерг≥њ в б≥осфер≥.