ВОВК Вид: Вовк звичайний (Canis lupus) Родина: Собачі Ряд: Хижі Клас: Ссавці Підтип: Хребетні Ареал проживання: Поширений в Північній Америці, Азії і Європі
Спосіб життя:
Вовк веде зграєвий спосіб життя. Чисельність сімейної групи коливається від однієї до 10 особин, хоча в суворі
морозні зими дрібні групи збиваються у великі зграї, що дають більше шансів вижити. Кожна зграя займає свою домашню
ділянку, позначаючи її бризками сечі і фекаліями. Зграю очолює подружня пара досвідчених вовків. Ватажок вибирає тери-
торію, приймає рішення про переміщення групи і стежить за порядком і дисципліною. Структура зграї зберігається незмінною,
так само як і положення, займане в ній кожним вовком. Тільки смерть члена групи або формування нової зграї може змінити
колишню ієрархію. Порядок в групі підтримується за допомогою складної системи поведінкових моделей. При зустрічі двох вов-
ків звір високого рангу негайно приймає агресивну позу: нерухомо завмирає на прямих лапах з вухами сторч, здибленою на
загривку шерстю і гордо піднятим хвостом. Підлеглий вовк наближається до нього у раболіпній позі: вуха щільно лежать на
голові, хвіст боязко підібганий під черево, лапи напівзігнуті. Сівши, підлеглий вовк облизує морду домінанта, а якщо цього
мало, валиться на спину і дозволяє тому обнюхати свої геніталії. Найчастіше вовки полюють на крупну копитну дичину: оленів
(зокрема північних), лосів, бізонів і вівцебиків, причому їх жертвами зазвичай стають ослаблені, не здібні до втечі тварини.
Оточивши уподобану жертву, зграя відбиває її від стада, а коли тварина виб'ется з сил, вовки загризають її. Першою наси-
щається пара ватажків, а після них приступає до трапези решта зграї. За відсутністю крупної дичини вовки не проти пополювати
на дрібних гризунів і навіть ловлять рибу, викидаючи її на берег ударом лапи. Доповненням до м'ясного раціону цих тварин
служать лісові ягоди і плоди.
Споріднені види:
Родина собачих, до якої належить звичайний вовк, об'єднує типових хижаків, що полюють зграями.
На думку учених, існує близько 30 підвидів, або географічних різновидів вовка, які відрізняються один від одного
розмірами і забарвленням. Лісові вовки мають однотонне темне забарвлення, що дозволяє зливатися з оточенням; у вовків,
що живуть на півночі, шерсть сіра або бура різних відтінків; полярні вовки взимку розгулюють в білих шубах, а літом
змінюють їх на сірі, руді або чорні. Нарешті для мешканців жарких напівпустель характерні палеві, брудно-жовті і рудувато-
бурі тони.
Рудий вовк (Canis rufus)
мешкає в заболочених лісах на південному сході США. В даний час в дикій природі збереглося лише
півсотні особин.
Гривастий вовк (Chrysocyon brachyurus)
населяє пампу центральних і східних регіонів Південної Америки.
