Спосіб життя:
Гекон токі веде нічний спосіб життя, полюючи на всіляких комах, павуків, дрібних ссавців (в першу чергу мишей),
а також на птахів, маленьких змій і навіть на власних родичів. Гекони, що мешкають в житлових будинках, теж виходять
на промисел у вечірніх сутінках і починають старанно винищувати мух, що докучають нам, москітів, нічних метеликів і
навіть дрібних гризунів, чим в багатьох країнах здобули собі пошану людини. Уміння лазити по вертикальних поверхнях
дуже корисне в полюванні на комахах. Гекон токі - агресивний і напористий хижак, що ревниво охороняє свою мисливську
ділянку. Самці часто перекликаються один з одним характерними криками "то-кє", даючи знати сусідам, що територія
зайнята, і люто захищають свій притулок від чужаків. Перш ніж вступити в бійку, суперники приймають загрозливий вигляд
- сильно роздуваються, заковтючи повітря і широко роззявляють пащу. Як правило, сутичка зводиться до з'ясування відносин
за принципом "хто кого проковтне" - іншими словами, перемагає крупніший самець. Спійманий гекон застережливо шипить
і енергійно захищається, кусаючи кривдника до крові. Подібно багатьом ящіркам він може врятуватися втечею, залишивши
хвіст в зубах у ворога. Довгим язиком гекон очищає від грязі луски, якими захищені пристосовані до нічного бачення очі.
Гекон - бажаний квартирант в людському житлі, оскільки він сумлінно винищує комах і дрібних гризунів.
Споріднені види:
Родина геконів - одна з найстародавніших груп плазунів. Їх предки жили ще в юрському періоді, тобто близько 150 млн. років назад.
Сучасні гекони мало чим відрізняються від своїх доісторичних пращурів і водяться на всіх континентах планети (окрім Антарктиди).
Жовтоголовий карликовий гекон (Lygodactylus picturatus)
розповсюджений у Центральній Африці.
Намібійський гекон (Palmatogekko rangei)
зустрічається у пустелях Південно-Західної Африки.
